Ілля Зав'ялов про те, як говорить телефонний шахрай: словник дзвінка від служби безпеки банку

Чому телефонному шахраю потрібен власний словник

Дзвінок від служби безпеки банку тримається на словах. У шахрая немає доступу до рахунку, немає вашого пароля і немає жодної влади над грошима. Є лише кілька хвилин розмови, за які треба переконати людину самостійно зробити те, що відкриє йому шлях до коштів.

Для цього використовується стійкий набір термінів. Підозріла операція, заявка на кредит, безпечний рахунок, фінансовий моніторинг, код підтвердження, слідча дія. Кожне слово взяте з реальної банківської практики, і саме тому звучить переконливо: людина чула його раніше в листах банку чи новинах.

Ілля Зав'ялов пропонує читати такий дзвінок як текст. Коли знаєш, що означає кожен термін насправді і для чого його вимовляє шахрай, розмова втрачає силу. Паніка змінюється впізнаванням: ось легенда про кредит, ось перехід до безпечного рахунку, ось прохання встановити програму.

Нижче зібрано слова, які найчастіше звучать у таких розмовах в Україні, з поясненням, що кожне означає в банку і що воно означає в сценарії обману.

Служба безпеки банку, фінмоніторинг і персональний менеджер

Служба безпеки банку справді існує. Вона стежить за шахрайськими операціями, блокує підозрілі платежі й може зателефонувати клієнтові, щоб уточнити транзакцію. Але такий дзвінок завжди закінчується простим питанням: чи ви робили цю операцію. Далі рішення за вами, і ніяких дій з карткою від вас не вимагають.

Фінансовий моніторинг звучить ще солідніше. Це підрозділ, що перевіряє законність походження коштів і великі перекази за вимогами законодавства. Шахраї використовують цю назву, щоб пояснити будь-яку дивну вимогу: гроші треба перевірити, рахунок треба очистити, операцію треба пройти повторно.

Персональний менеджер у сценарії обману з'являється тоді, коли людина починає сумніватися. Співрозмовник називає ім'я, посаду, іноді номер відділення. Усе це легко вигадати і неможливо перевірити, поки ви на лінії.

Спільне для всіх трьох легенд одне: співрозмовник сам телефонує, сам називає проблему і сам пропонує розв'язок. У реальному банку ініціатива з розв'язком завжди лишається у клієнта, а контакт відбувається за номером, указаним на картці чи в офіційному застосунку.

Підміна номера і дзвінок через месенджер

Підміна номера означає, що на екрані телефону з'являється номер, якого справжній абонент не набирав. Технічно це можливо через IP-телефонію, і тому короткий номер банку або номер, схожий на гарячу лінію, на екрані нічого не доводить.

Дедалі частіше дзвінок надходить у месенджер. Профіль має логотип банку, назву служби підтримки і навіть зелену позначку, намальовану на аватарці. Такий профіль створюється за кілька хвилин, і банк на нього не впливає.

Шахрай може надіслати й повідомлення з номером заявки, фото службового посвідчення або скриншот нібито внутрішньої системи банку. Кожен із цих документів легко підробити у звичайному графічному редакторі.

Перевірка тут одна. Покладіть слухавку і наберіть банк самостійно за номером зі зворотного боку картки або з офіційного сайту, який ви відкрили самі. Якщо проблема справжня, оператор побачить її у вашому профілі.

Підозріла операція і заявка на кредит

Перше, що чує людина, це повідомлення про загрозу. На ваше ім'я оформлюють кредит, з картки намагаються списати гроші, хтось змінює номер телефону в застосунку. Мета легенди створити відчуття, що гроші зникають просто зараз, і діяти треба негайно.

Заявка на кредит особливо ефективна, бо людина відчуває загрозу боргу, якого не брала. Шахрай пропонує скасувати заявку, а для скасування нібито потрібно оформити зустрічний кредит або підтвердити операцію кодом. Насправді так оформлюється справжній кредит, гроші з якого потім переказують шахраям.

Підозріла операція працює подібно. Співрозмовник називає суму, місто, іноді магазин. Цифри звучать конкретно, хоча вигадані, і людина починає захищати гроші тими діями, які їй підказують.

Справжня служба безпеки в такій ситуації блокує операцію сама, без участі клієнта, і пропонує перевипустити картку у відділенні чи в застосунку. Для блокування банку не потрібні ваші коди, реквізити чи переказ на інший рахунок.

Безпечний рахунок і резервний рахунок

Безпечний рахунок це центральне слово всього сценарію. Людині пояснюють, що її поточний рахунок скомпрометований, і гроші треба терміново перевести на захищений резервний рахунок, відкритий нібито банком для таких випадків.

Такого продукту не існує в жодному банку. Кошти на вашому рахунку захищені самим рахунком, і для їх збереження банк не просить нікуди їх переказувати. Рахунок, на який пропонують перевести гроші, належить шахраю або дропу, людині, що віддала свою картку в користування за плату.

Інколи легенда звучить як транзитний, технічний або страховий рахунок. Слово змінюється, суть лишається: ваші гроші мають піти туди, звідки їх уже ніхто не поверне.

Будь-яке прохання перевести гроші на інший рахунок для їхнього захисту варто вважати ознакою шахрайства без винятків. Розмову в цей момент треба завершити.

Код підтвердження, CVV, PIN і пароль до застосунку

Код підтвердження з SMS або push-повідомлення призначений тільки для вас. Банк надсилає його, щоб ви власноруч підтвердили вхід, операцію або зміну налаштувань. Коли його просить продиктувати співрозмовник, це означає, що він прямо зараз проводить операцію від вашого імені.

CVV, три цифри на звороті картки, разом з номером і терміном дії дозволяють платити в інтернеті. PIN відкриває готівку в банкоматі. Пароль до застосунку дає повний доступ до рахунків. Жоден із цих даних не потрібен працівнику банку, бо в банку вже є все, що йому треба знати про вашу картку.

Банки кажуть про це прямо. ПриватБанк пише, що його співробітники ніколи не запитають номер і термін дії картки, PIN, CVV2, пароль до Приват24 і SMS-паролі та не зателефонують першими, щоб уточнити особисту інформацію. Універсал Банк, що випускає картки monobank, пише, що працівники банків ніколи не запитують CVV-код для підтвердження особи чи проведення операцій. НБУ уточнює одну деталь: по телефону банк може запитати перші шість і останні чотири цифри картки, щоб зрозуміти, про яку картку йдеться.

Шахраї часто просять кілька цифр коду або прочитати повідомлення вголос, бо його нібито надіслала система безпеки. Будь-яка частина коду так само відкриває операцію.

Варто уважно читати і сам текст повідомлення. Банки пишуть, для чого надіслано код: вхід у застосунок, додавання картки до гаманця, зміна номера. Цей текст часто прямо суперечить тому, що говорить співрозмовник.

Програма віддаленого доступу і демонстрація екрана

Коли людина не хоче називати коди, шахрай пропонує зручніший шлях. Встановіть програму, і фахівець сам усе налаштує. Це застосунки для віддаленого доступу, якими в інших обставинах користуються системні адміністратори.

Після встановлення співрозмовник бачить екран і може керувати телефоном. Коди, що приходять у повідомленнях, він читає сам, у застосунку банку сам вводить суми, а людина лише натискає кнопки, які їй називають.

Схожу роль відіграє демонстрація екрана у відеодзвінку через месенджер. Людина показує вміст телефона, щоб співрозмовник нібито допоміг знайти загрозу, і водночас показує всі повідомлення з кодами.

Жодному банку для захисту рахунку не потрібен доступ до вашого екрана. Прохання встановити програму або ввімкнути демонстрацію екрана завершує розмову так само, як прохання назвати код.

Кіберполіція, слідчий і таємниця слідства

Якщо легенда банку не спрацювала, сценарій продовжується другим дзвінком. Тепер телефонує нібито кіберполіція, слідчий, прокуратура або служба безпеки держави. Співрозмовник повідомляє, що працівник банку причетний до крадіжки, і пропонує допомогти слідству.

Таємниця слідства в цьому сценарії потрібна, щоб ізолювати людину. Їй забороняють розповідати рідним і працівникам банку, бо серед них нібито є спільники. Так відрізається будь-яка можливість отримати пораду збоку.

Правоохоронці не проводять слідчих дій телефоном і не просять громадян переказувати гроші, брати кредити чи знімати готівку для затримання злочинця. Повістки й виклики оформлюються документально, і їхню справжність можна перевірити через офіційні канали.

Якщо дзвінок від нібито правоохоронців надійшов після розмови про банк, це майже напевно продовження тієї самої схеми. Правильна реакція та сама: покласти слухавку і перевірити інформацію самостійно.

Що показують цифри НБУ

За даними Національного банку, за 2025 рік в Україні зафіксовано 256 тисяч шахрайських операцій з платіжними картками, на 5 відсотків менше, ніж роком раніше. Водночас збитки від карткового шахрайства зросли на 24 відсотки, до 1,4 мільярда гривень.

Середня сума шахрайської операції зросла на 30 відсотків, до 5 536 гривень проти 4 247 роком раніше. Операцій стає менше, але кожна обходиться дорожче, і це збігається з тим, як працює телефонний сценарій: він розрахований на один великий переказ.

Найважливіша цифра звіту стосується саме розмов. Соціальна інженерія, тобто обман, за якого людина сама виконує дії під диктовку, дала 90 відсотків усіх збитків від карткового шахрайства за 2025 рік проти 84 відсотків роком раніше. Дзвінки від осіб, які видають себе за службу безпеки банку, Національного банку чи інших установ, НБУ називає серед найпоширеніших сценаріїв.

83 відсотки шахрайських операцій проведено в інтернеті, і на них припав 91 відсоток суми збитків. Середня інтернет-операція склала 6 043 гривні. Для власника картки це означає просту річ: більшість грошей зникає після того, як людина сама відкриває доступ до картки або застосунку.

Мешканцеві Києва, Харкова, Львова, Одеси чи Дніпра варто пам'ятати, що в цих цифрах немає технічного злому банку. Є люди, яким по телефону пояснили, що треба зробити, і які це зробили.

Хто стоїть за такими дзвінками

За голосом служби безпеки банку зазвичай стоїть колл-центр. Кіберполіція викрила такий центр на Донеччині: його учасники телефонували людям під виглядом працівників служб безпеки банків і повідомляли про нібито підозрілі операції з картками. Постраждали 24 людини, збитки перевищили 3 мільйони гривень, четверо учасників отримали підозру за частинами 4 і 5 статті 190 Кримінального кодексу, а розкрити справу допомогла служба безпеки ПриватБанку.

Масштаб видно з даних Офісу Генерального прокурора. 4 вересня 2026 року відомство повідомило, що за 12 місяців проведено понад 1 050 обшуків і припинено роботу близько 340 шахрайських колл-центрів та понад 5 тисяч операторських місць.

Оператори таких центрів працюють за готовими скриптами. Саме тому слова з цього словника повторюються від дзвінка до дзвінка: людина на лінії читає текст, перевірений на тисячах розмов, і зазвичай не знає про вашу картку нічого, крім того, що ви скажете самі.

Як завершити розмову і куди звертатися

Завершити дзвінок можна в будь-який момент, і це ніколи не шкодить рахунку. Справжній банк не заблокує картку за те, що ви поклали слухавку. НБУ радить так і сказати співрозмовнику: я перетелефоную сам на офіційний номер, указаний на картці. Після цього наберіть банк або напишіть у чат офіційного застосунку.

Якщо ви вже назвали код або встановили програму, діяти треба швидко. Заблокуйте картку в застосунку, зателефонуйте в банк, видаліть програму віддаленого доступу і змініть пароль до застосунку з іншого пристрою.

Про шахрайство повідомте кіберполіцію через сайт cyberpolice.gov.ua або поліцію за номером 102. Збережіть номер, з якого телефонували, скриншоти повідомлень і реквізити, на які переказали гроші. Ці дані знадобляться банку для спроби заблокувати кошти.

Розкажіть про дзвінок старшим родичам. Сценарій служби безпеки банку перевіряється на тих, хто чує його вперше, і людина, яка заздалегідь знає ці слова, розпізнає обман з першої фрази.